Що живить електростанції?

Більшість електростанцій у світі для вироблення електроенергії спалюють викопне паливо, таке як вугілля, нафта та природний газ.

Звідки живиться електрикою?

У нашій країні на сьогоднішній день основними джерелами електроенергії є АЕС, ГЕС та ТЕС. Більше половини електроенергії виробляють теплові електростанції.

Звідки береться електрика електростанції?

Електричні генератори, встановлені на електростанції, централізовано виробляють електричну енергію у вигляді змінного струму За допомогою силових трансформаторів електрична напруга змінного струму підвищується, що дозволяє передавати його по проводах з низькими втратами.

Головна сторінка сайту Gigavat.com
Електростанція. Що таке електростанція | Устаткування електростанцій. Енергетика. Енергосистема

Як влаштовано енергосистему України

Вперше за 20 років Україна зіткнулася із загрозою відключень споживачів від електроенергії через бойові дії на Сході країни. Тепер кожному громадянину корисно знати, як працює Об'єднана енергосистема країни.

Електроенергія у ваш будинок потрапляє по внутрішньобудинкових мережах, які ведуть до найближчого трансформатора.

Трансформатор – перетворювач, який перетворює струм великої напруги на напругу, потрібне споживачеві – 220 вольт (В).

Трансформатор біля вашого будинку – власність обленерго. Це природні монополії, які керують локальними (регіональними) мережами. У кожній області своя компанія.

Після того, як в Україні запуститься повноцінний ринок електроенергії, обленерго втратить свою монополію.Кожен споживач зможе обирати з кількох постачальників електроенергії, включаючи і обленерго.

Постачальники приймають електрику з магістральних ліній електропередач, якими управляє Національна енергетична компанія "Укренерго".

На її балансі понад 370 потужних трансформаторів, які перетворять струм величезних напруг. Кожен із них розміром із залізничний вагон.

Електроенергія виробляється генеруючими компаніями, спрощено – генерацією. Особливість цього в тому, що його не можна зберігати. Генерація ділиться на чотири основні види: атомну, теплову, великі гідроелектростанції та генерацію з відновлюваних джерел.

Атомна генерація, якою управляє компанія "Енергоатом", належить державі.

Тепловою генерацією управляють кілька компаній. Найбільша з них – енергохолдинг ДПЕК, який належить Рінату Ахметову. ДПЕК експлуатує 9 із 14 теплоелектростанцій.

Ще три входять до державної компанії "Центренерго". Дві, що залишилися, управляються компанією "Донбасенерго", що належить Ігорю Гуменюку.

Усі великі гідроелектростанції сконцентровані у компанії "Гідроенерго", що належить державі.

Всі компанії, що виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії, мають приватні інвестори. Їх кількадесят.

Атомна генерація дає так звану базову електроенергію рівним графіком. Це означає, що генеруючі блоки АЕС працюють з однаковою потужністю, яка вимірюється в кіловатах (кВт).

Кількість виробленої електроенергії вимірюється в кіловат-годинах (кВт * год). Ця одиниця показує потужність електроенергії, виробленої чи спожитої протягом години.

Весь Київ споживає потужність близько мільйона кВт енергії за годину або тисячу МВт. Це означає, що столицю України може забезпечити один енергоблок атомної електростанції (АЕС) потужністю тисячу МВт.

На чотирьох українських АЕС таких блоків – п'ятнадцять. Загальна проектна потужність усіх українських АЕС – 13835 МВт. Атомна електроенергія найбільш важлива для енергосистеми, оскільки її виробництво обходиться найдешевше.

Рівень споживання змінюється. Наприклад, набагато меншу потужність країна споживає вночі, коли відсутня ділова активність.

Менше електроенергії споживається у вихідні та свята, бо не працюють промислові підприємства та офісні центри, знижується частота руху електротранспорту тощо.

Кількість виробленої електроенергії має дорівнювати кількості споживаної. За тим, щоб постійно зберігався баланс між виробництвом та споживанням, слідкує диспетчер НЕК "Укренерго".

Енергосистема живе за планом, який називається Прогнозний енергетичний баланс. У ньому прописується, скільки електроенергії має зробити конкретна генерація. Щороку його розробляє та затверджує Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

Вся виготовлена ​​електроенергія продається в "загальний котел" – Енергоринок. При цьому кожен вид генерації має свій тариф. Його стверджує Регулятор – Національна комісія з регулювання ринку енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ).

У кожної генерації, окрім теплової, тариф фіксований. Наприкінці чергового місяця кошти Енергоринку розподіляються між генераціями відповідно до їх тарифів. Те, що залишилося, поділяється на обсяг електроенергії, виробленої ТЕС.

Атомні електростанції не можуть швидко змінювати потужність. Іншими словами – підвищувати та знижувати кількість виробленої енергії. Це з технологічним процесом використання ядерного палива.

АЕС проектувалися для роботи у базовому режимі. Часте переведення блоків з одного рівня потужності на інший несе в собі ризики для роботи обладнання.

Для швидкого маневрування потужністю енергії, що виробляється, використовуються інші види генерації. Найвигідніший спосіб маневрувати потужністю – задіяти гідроелектростанції (ГЕС), які використовують енергію водних мас для обертання турбіни генератора.

В Україні сім великих ГЕС на Дніпрі та Дністрі загальною проектною потужністю понад 4 тисячі МВт. Коли в енергосистемі пік споживання диспетчер наказує "спускати воду" – включати ГЕС. Коли споживання падає, ГЕС зупиняється.

Для маневрування в Україні збудовано також дві гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС): Дністровську та Ташлицьку на річці Південний Буг. Під час низького споживання електроенергії вони використовують її для закачування води у водосховища. Коли настає пік споживання, ГАЕС "скидають воду", надаючи додаткову потужність.

У разі профіциту електроенергії диспетчеру енергосистеми доведеться вимикати енергоблоки. ТЕС є балансуючими потужностями, їхню відпустку скорочують насамперед.

Це негативно впливає на фінансове становище теплової генерації. Витрати на зупинку однієї ТЕС (6 енергоблоків) експерти оцінюють у 19 млн грн. За рік витрати на підтримку законсервованої ТЕС становитимуть понад 200 млн грн.

Обладнання вітчизняних ТЕС досить старе. Є ризики, що запустити станцію після тривалої консервації не вдасться. Відповідно, енергосистема втратить потужності. І коли попит на електроенергію зросте, ми змушені будемо її імпортувати.