Запалення виникає при попаданні в уретру бактеріальної, вірусної чи грибкової інфекції. Спровокувати його також можуть переохолодження, застуда, грип, алергічна реакція та інші фактори. Найчастіше цистит зустрічається у жінок.

Чим може бути спричинений цистит?

В основному цистит виникає внаслідок попадання в сечовий міхур мікроорганізмів. У 80-95% випадків це кишкова паличка, яка мешкає в розташованій поблизу органів сечовиділення прямій кишці. Часто бактерія потрапляє в уретру при зневажанні правил гігієни та неправильному підмиванні.

Що може спричинити цистит у жінок?

Цистит у жінок може бути викликаний різними факторами.

• Інфекції сечових шляхів.
• Сексуальна активність.
• Знижена імунна система.
• Неправильна гігієна.
• Особливості жіночої уретри.
• Обструкція сечовидільної системи.
• Гормональні зміни.
• Медичний огляд та збір анамнезу

Чи можна підхопити цистит?

Однак інфекції, що передаються статевим шляхом, частіше спричиняють запалення в уретрі та статевих органах і вкрай рідко є причиною циститу», — зазначає уролог. Також не можна «підхопити» цистит у лазні чи басейні.

СМ-клініка
Цистит – ознаки, симптоми, причини, діагностика та способи лікування захворювання

ЛІКУВАННЯ ЦИСТИТУ

Цистит – це запалення слизової оболонки сечового міхура. Воно супроводжується постійними позивами в туалет, болем внизу живота, свербінням та печінням у ділянці статевих органів.

Запалення виникає при попаданні в уретру бактеріальної, вірусної чи грибкової інфекції. Спровокувати його також можуть переохолодження, застуда, грип, алергічна реакція та інші фактори.

Найчастіше цистит зустрічається у жінок.У чоловіків хвороба буває рідше через анатомічні особливості уретри – вона вужча і довга в порівнянні з жіночою. Відповідно, збуднику інфекції важче проникнути в сечовий міхур чоловічого організму.

СИМПТОМИ ЦИСТИТУ

Симптомами хвороби є:

• постійні позиви до сечовипускання;
• почуття, що сечовий міхур повністю не випорожнюється;
• біль при сечовипусканні;
• свербіж, печіння після сечовипускання;
• зміна кольору, запаху сечі;
• поява осаду у сечі, виділення крапель крові;
• біль внизу живота.

Найголовнішими симптомами хвороби є постійні позиви до сечовипускання та відчуття переповненості сечового міхура. Вони ж, але меншою мірою, виявляються при хронічному запаленні. Решта інших ознак може бути менш виражені. Температура підвищується лише за тяжкого перебігу хвороби.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЦИСТИТІВ

Цистит поділяють на кілька підвидів залежно від перебігу захворювання і причин, що його викликали.

За характером захворювання визначають:

• гострий цистит – супроводжується вираженими проявами;
• хронічний – ознаки мало виражені, може бути загострення, змінювані періодами полегшення; згодом можуть розвиватися різні ускладнення.

Через розвиток виділяють:

• бактеріальний;
• вірусний;
• грибковий;
• алергічний;
• лікарський і т.д.

За наявності інших патологій буває:

ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ЦИСТИТУ

Найчастіше причиною запалення сечового міхура стає інфекція. Бактерії та віруси можуть проникати в орган через уретру, через кровотік або з лімфою, якщо в організмі є інфекційне вогнище (наприклад, пієлонефрит, запальні захворювання статевих органів тощо).

Неінфекційний цистит розвивається при подразненні слизової оболонки сечового міхура в результаті прийому деяких медикаментів, проведення хіміо- та променевої терапії, алергії на засоби гігієни, використання катетера та дії інших подразників.

Підвищують ймовірність хвороби такі фактори:

• хронічні інфекційні захворювання;
• запалення нирок, репродуктивних органів;
• патології передміхурової залози у чоловіків;
• переохолодження;
• ослаблений імунітет;
• цукровий діабет;
• ожиріння;
• метаболічні порушення;
• переповнення сечового міхура та затримки сечовипускання;
• недостатня інтимна гігієна;
• алергія на засоби інтимної гігієни;
• прийом певних препаратів, променеве опромінення;
• стресові ситуації;
• вживання великої кількості гострої їжі.

У жінок запалення часто з'являється через попадання інфекції. У чоловіків, навпаки, здебільшого воно є вторинним – розвивається при хворобах репродуктивної системи, наприклад, внаслідок простатиту.

ДІАГНОСТИКА ЦИСТИТУ

Для діагностики хвороби лікар-уролог розпитує пацієнта про симптоми та час їх появи. На основі цього він ставить попередній діагноз, а для його підтвердження призначає загальний аналіз сечі та мікроскопію осаду, загальний та біохімічний аналіз крові. Жінку лікар також може направити до гінеколога, щоб перевірити наявність урогенітальних інфекцій, які можуть спричинити цистит.

У деяких випадках може знадобитися додаткова інструментальна діагностика – УЗД сечового міхура, цистоскопія, КТ органів тазу. Ці методи застосовують для диференціальної діагностики, щоб виключити інші захворювання сечостатевої системи.

МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ЦИСТИТУ

Спосіб лікування циститу залежить від його форми.Зокрема при бактеріальному запаленні призначають антибіотики, при грибковому – антимікотичні засоби. Найчастіше застосовують саме антибактеріальні препарати. При гострому перебігу хвороби курс лікування триває від 3-7 днів, а при хронічному – довше.

Також лікар може призначити протизапальні, спазмолітичні та інші препарати для усунення симптомів. Крім цього пацієнту рекомендують дотримуватися постільного режиму, пити більше води, зменшити кількість солоної та гострої їжі.

Якщо цистит розвинувся на тлі іншого захворювання, наприклад, урогенітальної інфекції, відповідно проводять її лікування.

При поодиноких та ускладнених формах хвороби (флегмонозної, гангренозної) може знадобитися оперативне лікування – у таких випадках проводиться хірургічна операція.

ПРОФІЛАКТИКА ЦИСТИТУ

Для профілактики циститу рекомендують виключити фактори, що підвищують ризик захворювання.

• жінкам – регулярно відвідувати гінеколога;
• чоловікам – проходити профілактичні огляди у андролога чи уролога;
• своєчасно лікувати усі захворювання урогенітального тракту;
• дотримуватись рекомендацій щодо інтимної гігієни;
• уникати переповнення сечового міхура;
• пити щодня щонайменше 2 літрів води;
• не зловживати солоними, пряними та гострими стравами;
• не допускати переохолодження органів тазу.

УСКЛАДНЕННЯ ЦИСТИТУ

Ускладнення на тлі гострого циститу можуть розвинутись, якщо лікування не провести вчасно та правильно. Насамперед, йдеться про пацієнтів, які не звертаються до уролога, а застосовують народні засоби чи самостійно обрані антибіотики. В результаті симптоми циститу можуть ослабнути, але запалення залишається, переходить у хронічну форму, викликаючи надалі ускладнення та загострення.

Найбільш поширеними ускладненнями гострого циститу є:

• перехід у хронічну стадію;
• парацистит (запалення жирової клітковини навколо сечового міхура);
• запалення репродуктивних органів;
• пієлонефрит та інші захворювання.

Гострий цистит успішно піддається лікуванню. При правильно підібраних препаратах його симптоми зменшуються вже через добу, а хвороба повністю проходить протягом 1 тижня.

У клініці «МОЯ КЛІНІКА» ви можете пройти діагностику та лікування циститу у кваліфікованих лікарів. Щоб записатися на прийом до лікаря, телефонуйте до нашого контакт-центру або пишіть у чат

Цистит – причини розвитку та лікування

Цистит – запальний процес сечового міхура (у переважній більшості області переходу сечового міхура в сечівник), що характеризується помірно вираженою больовою симптоматикою (пов'язаною з позивом до сечовипускання і самим сечовипусканням), почастішанням частоти сечовипускання за добу і зменшення.

Класифікація та причини розвитку

Гострий та хронічний цистит здебільшого не мають відмінностей щодо симптоматики. Єдина різниця між гострим та хронічним циститом – швидкість розвитку та вираженість симптоматики під час захворювання. Гострий цистит характеризується різким початком та швидким наростанням клініки. Хронічний цистит характеризується більш плавним наростанням клініки та менш інтенсивною симптоматикою.

Основними причинами розвитку циститу є похибки у загальній гігієні, гігієні статевого життя, утримування від сечовипускань (терпіти не можна), хронічні захворювання інших органів сечостатевої системи організму (гінекологічні, урологічні, андрологічні, нефрологічні хвороби), переохолодження, збочення, анальний секс, захворювання інших органів та систем, уроджені аномалії сечостатевої системи організму людини.
У зв'язку з анатомічними особливостями сечівника (коротка і широка уретра), особини жіночої статі частіше хворіють на цистити.

У чоловіків висхідна інфекція сечовипускальним каналом виключена в умовах ведення статевого акту адекватною (ригідною, твердою) ерекцією (в умовах ослабленої ерекції сечівник перекривається не повноцінно, що в свою чергу призводить до закидання рідкого вмісту піхви з відповідною флорою).

Симптоматика циститу

Клініка як хронічного, так і гострого циститу характеризується такою симптоматикою: прискорене сечовипускання малими порціями з різями протягом усього сечовипускання або в його кінці, хворобливі позиви до сечовипускання, посилення болю над лобком по ходу посилення позову до сечовипускання, ургентні , постійний дискомфорт внизу живота, відчуття неповноцінного випорожнення сечового міхура, постійне відчуття позову до сечовипускання, швидке та різке наростання позову до сечовипускання. У важких і занедбаних випадках з'являється кров у сечі, нетримання сечі (як часткове, і повне), висока температура тіла, виражена загальна слабкість, нездужання. У чоловіків клініці циститу, найчастіше супроводжує клініка простатиту (гіперпосилання на статтю простатиту).

Ускладнення циститу: запальні процеси інших органів сечостатевої системи, рак сечового міхура, нетримання сечі, гіперактивний сечовий міхур, абсцес та виразка сечового міхура, нориці сечового міхура різних напрямків в інші порожнисті органи, рубцеві зміни та стриктури сечовипускального каналу.

Діагностика захворювання

Діагностика та диференціація (визначення) циститів полягає у всебічному обстеженні залежно від анамнезу захворювання та наявної клініки. Насамперед розмова з пацієнтом. Після розмови слідує огляд статевих органів і прилеглих зон, гінекологічний огляд. Чоловіки оглядаються урологом, як при простатитах (гіперпосилання на статтю простатит) та везикулітах (гіперпосилання на статтю везикуліт). За отриманими даними визначається обсяг обстеження (аналіз вмісту та зішкріба з сечівника, аналіз секрету простати і сперми, спірограма, різні аналізи на інфекції, що передаються статевим шляхом, бактеріологічні посіви з антибіотикограмою виділень з уретри та інших рідин сечостатевої системи, загальний аналіз сечі біохімічний аналіз крові, мікроскопія сечі, різне УЗД органів сечовивідної та статевої систем організму, рентгенографія сечостатевої системи організму без та з контрастуванням, МСКТ, МЯРТ тощо).

Консультація уролога – клініка прогресивної медицини АВІЦЕННА МЕД.

Лікування циститу

Лікування циститу комплексне і залежить від форми захворювання, ускладнень та супутніх хвороб. Найчастіше застосовуються комбінації: різні фізіопроцедури, медикаментозне лікування, режимні призначення (режимологія полягає у виключенні з життя факторів, що викликають саме існування захворювання і провокують прогресування захворювання).Деякі ускладнення циститу вимагають оперативного втручання (абсцес і свищ сечового міхура та прилеглих тканин та органів, рубцеві зміни та стриктури сечівника, нетримання сечі, гіперактивний сечовий міхур).

У вас є питання? Зв'яжіться з нами: